Пшениця практично щороку очолює рейтинг найбільш рентабельних культур аграрного сектору України. У значній мірі цьому сприяють помірний клімат та родючі ґрунти. Однак не менш важливим фактором, що впливає на врожай, є своєчасна боротьба з хворобами. У цьому плані пшениця не відрізняється особливою витривалістю, тому вимагає ретельного догляду.
Основні хвороби пшениці
Згідно з дослідженнями міжнародної організації CIMMIT, захворювання пшениці діляться на такі групи (в дужках кількість видів):
- Грибні (25);
- Фізіолого-генетичні (4);
- Нематодні (3);
- Бактеріальні (3);
- Вірусні (1).
Найчастіше при вирощуванні цієї культури доводиться мати справу з різними видами сажки та іржі. Також після початку вегетації пшениця страждає від септоріозу, плямистості та кореневої гнилі. Для своєчасного визначення захворювання необхідно регулярно проводити фітопатологічний контроль на полях.
У захворювань пшениці симптоми практично завжди пов’язані із зовнішніми ознаками. Це можуть бути зміна кольору листя, млявість, поява нальоту на поверхні, деформування та інші відхилення. Іноді уражене зерно можна визначити по запаху, наприклад, у випадку зі твердою сажкою.
Сажкові хвороби пшениці
Ця категорія захворювань відноситься до грибних та поширюється як на яру, так і озиму пшеницю. Найчастіше вражаються листя, колоски та стебла, рідше саме зерно. Всього розрізняють п’ять видів сажки, на українських полях переважають такі:
- Тверда (мокра);
- Пилова;
- Карликова.
Тверда сажка пшениці
Перші ознаки хвороби проявляються на стадії молочної стиглості. Визначити заражений колосок можна по сплюсненій формі та насиченому зеленому кольору. При пошкодженні зернівки виділяється сіра рідина з характерним запахом. По досягненню повної стиглості ці симптоми пропадають, а замість зерна в колосі формуються чорні мішечки.
Після обмолоту вміст мішечків потрапляє на поверхню здорового врожаю. Разом з ним він йде до ґрунту при посадці. Там гриб активізується (особливо у вологих умовах) та вражає нову рослину. Також теліоспори можуть міститися на сіялках, тарі та іншому інвентарі.
Шкідливість твердої сажки полягає не тільки у пошкодженні зернівок, що негативно позначається на масі та якості врожаю. Ця хвороба небезпечна ще й тим, що знижує стійкість рослини до низьких температур. Інфікована пшениця може не пережити зиму.
Пилова сажка пшениці
Зараження рослини відбувається ще до виходу колоса з верхніх листків. Всі його елементи, за винятком стрижня, трансформуються в темну масу із теліоспор. У такому стані колос має обгорілий вид. З початком цвітіння гриб поширюється полем за допомогою вологи.
Шкідливість хвороби полягає у зниженні маси пшениці на 30-40%, і це у кращому випадку. Найчастіше уражені зернівки залишаються повністю порожніми. Також можливі приховані втрати, коли рослина дає врожай, але його якість сильно падає.
Карликова сажка пшениці
Визначити зараження карликовою сажкою можна на етапі кущіння. Головною ознакою є підвищена кущистість (від 4 до 50 штук) та сповільнене зростання. У колосках при цьому формуються 6-7 сажкових мішечків.
Поширюється хвороба тим же чином, що й твердий різновид, відбувається це перед початком виходу в трубку. На полях із слабокислим, нейтральним або слаболужним ґрунтом зараження відбувається швидше. Також виявлений зв’язок з обробкою – при дрібній обробці рослини інфікуються сильніше.
Пшенична іржа
Причиною виникнення таких хвороб також є гриби. При цьому вони можуть переходити на злакові з інших рослин. Потрапляючи на пшеницю, гриб висмоктує з неї корисні речовини за допомогою гаусторій. Іржа на стеблі може призвести до погіршення циркуляції вологи, і в підсумку – до зниження якості зерна.
В Україні поширені два види пшеничної іржі: бура та жовта. Розглянемо їх більш детально.
Бура іржа зерна
Це захворювання вражає переважно листя культури. На першому етапі верхня частина листа всіяна дрібними бурими подушечками. Потім ними покривається вся пластина, що призводить до повного висихання. Найбільшу небезпеку бура іржа представляє під час молочної стиглості зерна.
Шкідливість захворювання полягає у зниженні кількості поверхонь, що відповідають за фотосинтез. Також іржа призводить до порушення руху та випаровування води.
Жовта іржа пшениці
Хвороба вражає листя, стебла, лусочки колосків та в деяких випадках саме зерно. Головний симптом жовтої іржі – утворення яскраво-жовтих пунктирних ліній на поверхнях рослини. Коли вони об’єднуються, то утворюють плями з тонкими чорними смугами.
Перші ознаки захворювання проявляються навесні, спочатку на нижніх листках, потім на верхніх. На етапах цвітіння та молочної стиглості гриб діє більш активно, що призводить до масового всихання та опадання листя. Якщо іржа вразила зерно, то швидше за все воно не встигне налитися, і в результаті не добере значну частину маси.
Захист пшениці від хвороб
Пшениця по праву вважається однією з найбільш вимогливих культур у сільському господарстві. На кожному етапі дозрівання, від сходів до повної стиглості, рослина потребує постійного контролю та захисту.
До ефективних заходів боротьби зі зерновими хворобами відносяться:
- Виведення та впровадження стійких сортів пшениці;
- Грамотний розподіл сівозміни (перед пшеницею не повинна йти інша зернова культура);
- Ретельна підготовка насіння до сівби (термічна та хімічна обробка);
- Своєчасне усунення бур’янів;
- Обробка посівів інсектицидами та фунгіцидами.
Отримати більше інформації про догляд за зерновими культурами можна зі статті «Сучасні технології обробітку зернових культур»
Після збору врожаю робота щодо захисту зерна не припиняється, так як хвороби можуть вразити пшеницю під час зберігання. Цьому в першу чергу сприяють шкідники, зокрема довгоносики, хрущаки, моль та кліщі. Їх висока активність призводить до забруднення запасів, що в свою чергу викликає самозігрівання та плісень. В таких умовах може виникнути джерело грибкової інфекції. Для запобігання таких наслідків застосовують небулізацію – розпорошення інсектициду під час завантаження пшениці до сховища.
Дізнатися більше про цей метод обробітку можна у розділі нашого сайту «Небулізація»
Висновки
Рослинні хвороби вражають пшеницю на всіх етапах росту. Найпоширенішими є грибкові інфекції, такі як сажка та іржа. Для боротьби з ними застосовують комплекс профілактичних заходів (підготовка насіння, сівозміна, видалення бур’янів), а також обробку інсектицидами та фунгіцидами. Запобігти розвитку хвороб у зерносховищі допоможе небулізація.
