Етапи дозрівання пшениці

Озима пшениця вважається однією з найбільш затребуваних культур в аграрному секторі України. Її властивості та етапи розвитку детально вивчені, що допомагає досягати високих показників урожайності. Дозрівання цієї рослини складається із ряду фаз, на кожній з яких може знадобитися додатковий догляд.

Класифікація фаз розвитку

Хід розвитку цієї культури поділений на етапи за принципом зовнішніх змін. Всього є шість ключових фаз: сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння, цвітіння, дозрівання. Розглянемо кожну з них більш детально.

Сходи

Для активного проростання насіння необхідна температура 20-25 С⁰. В таких умовах перші сходи з’являться через 7-8 днів. Для зростання їх кількості оптимальною є більш низька позначка термометра – від 12 до 17 С⁰. У середньому тривалість фази сходів становить 15-25 днів.

Захист рослини зводиться до хімічної прополки між фазами посіву та сходів. Альтернативний варіант – обробка гербіцидами у проміжку між появою першого та третього листа.

Кущіння

Під кущінням розуміється утворення бічних відростків та вузлових кореневих елементів. Починається ця фаза після появи перших чотирьох листків. Комфортна температура для формування розвитку – 14-18 С⁰, при низьких показниках (2-4 С⁰) зростання загальмовується. Вузол кущіння знаходиться на глибині 1,5-3 см і здатний витримати мороз до -20 С⁰. Якщо цей орган відмирає – рослина гине.

Якщо на етапі протруювання насіння не було прийнято заходів щодо захисту від снігової плісняви, то у жовтні проводять обробку фунгіцидом.

Вихід в трубку

Початком цього етапу прийнято вважати появу першого піднесеного (3-5 см від поверхні) стеблового вузла на основному паростку. Зазвичай це відбувається на 25-35 дні весняної вегетації і триває стільки ж. Холодні умови негативно впливають на ріст стебла.

Весняний розвиток пшениці може порушуватися рядом інфекційних захворювань (коренева гниль, борошниста роса, іржа, плямистість). Для їх усунення застосовують обробку фунгіцидами (у 2-3 етапи).

Колосіння

Показником переходу на цю фазу прийнято вважати вихід колоса із головного листа. У цей час триває формування репродуктивних органів, збільшення вегетативної маси та сухої речовини.

При високій концентрації попелиці (3-4 особини/стебло) або трипсів (25-30 особин/стебло) проводять обробку інсектицидами. Також в третій раз застосовується обробка фунгіцидом від рослинних хвороб.

Цвітіння

Цвітіння стартує у середньому через 5 днів після закінчення фази колосіння і триває до 6 днів. Цвіт формується від центру колоса, згодом досягаючи низу та верхівки. У цей час з’являється зерно та відбувається запилення. Якість врожаю багато у чому залежить від погодних умов на протязі цього періоду.

Стиглість

Етап стиглості починається з формування оболонки зернівки. Зростання інших частин рослини практично зупиняється, пластичні речовини надходять тільки до зерна. Далі один за одним слідують три види стиглості:

• Молочна. Настає через 12-16 днів. Зернівка вже повнорозмірна, але зелена і дуже волога (40-60%). Для запобігання “стікання зерна” проводиться обробіток щавлевою кислотою, що сприяє збереженню клейковини;
• Воскова. Вологість пшениці знижується до 40-20%. Зерно ще не повністю тверде, але вже готове до роздільного збирання;
• Повна. Вологість становить 14-20%, зернівка стає твердою та втрачає контакт з рослиною, іншими словами, починає обсипатися. Прибирання проводиться прямим комбайнуванням.

Пшениця є вимогливою культурою і потребує ретельного догляду. Кожному етапу розвитку властиві особливості, за якими потрібно стежити і коригувати для отримання якісного врожаю.

Склад і терміни спостережень за дозріванням пшениці

У випадку з пшеницею існує ряд особливостей проходження етапів дозрівання. Для контролю за ними проводиться обстеження посівів. Робити це необхідно на регулярній основі, а також у разі виникнення екстремальних умов (занадто низька або висока температура, рясні дощі або посуха). Спостереження повинні вестися за такими параметрами:

• Висота рослини;
• Концентрація вологи в орному та метровому шарах ґрунту;
• Густота стояння та кущистість;
• Забезпеченість поживними речовинами;
• Глибина розташування вузла кущіння;
• Рівень засміченості посівів, наявність хвороб та шкідників.

Таку діагностику проводять восени, взимку та влітку. На кожен сезон припадають свої етапи розвитку культури, тому склад спостережень різний.

Особливості осіннього обстеження

Починати спостереження необхідно ще за 20-25 днів до початку посіву. Звернути увагу потрібно на кількість опадів, дату переходу температури через позначку в 15 С⁰ та концентрацію продуктивної вологи у ґрунті. Від цих параметрів залежить рівномірність та швидкість сходів.

Далі йде контроль за сходами та кущінням. Головними критеріями є рівномірність сходів, кущистість і чисельність листя. Також варто враховувати біомасу головного пагона. Вона повинна бути оптимальною, занадто маленькі та великі рослини не витримують суворої зими.

З числа шкідників в цей період становлять небезпеку гризуни, хлібна жужелиця та злакові мухи. Також рослина може постраждати від грибних хвороб.

З чого складається зимове спостереження

Взимку дозрівання пшениці зупиняється, тому обстеження зводиться до перевірки життєздатності рослин. До її погіршення можуть призвести такі погодні явища як сильне промерзання ґрунту, занадто низькі чи високі температури, тривалі снігові (або безсніжні) відрізки.

Існує кілька методів обстеження пшениці взимку:

• Штучне вирощування вузла кущіння. Викопані зразки залишаються в комфортних умовах на 12-16 годин. Стан оцінюється за величиною приросту;
• Метод фарбування тканин. З різних ділянок поля відбирається 50-100 рослин. Їх розморожують, розрізають певним чином, поміщають в розчин (тетразол, індиго кармін або кислий фуксин) і залишають на 6-8 годин при температурі 20 С⁰. Потім проводиться оцінка забарвлення тканин та розшифрування результатів;
• Парниковий метод. Цей спосіб застосовується наприкінці зими. На полях виділяють кілька невеликих майданчиків та зводять над ними низькі (до 12 см) парники з поліетиленовою плівкою. Через 7-12 днів проводять підрахунок здорових стебел.

Весняний контроль за пшеничними посівами

Весняна оцінка стану посівів полягає у виявленні здорових та загиблих рослин (у розрахунку на 1 м²), а також визначенні площ, які потребують відновлення. З урахуванням результатів обстеження складається план підгодівлі та підсіву.

Урожайність та якість пшениці

На врожайність пшениці впливає безліч факторів, від погодних умов, до своєчасної боротьби зі шкідниками. Зазвичай підсумковий результат не є сюрпризом для аграрія, так як існує ряд методів прогнозування майбутнього врожаю.

Що стосується цінності отриманої пшениці, то вона визначається за такими показниками якості:

• Вміст білка. Всі класи пшениці повинні знаходитися в рамках 11-14% по цьому параметру. Перевищення норми або недобір можуть негативно позначитися на якості кінцевої продукції. Згідно з дослідженнями, добрива та засоби боротьби зі шкідниками можуть підвищувати рівень білка в зерні;
• Вміст клейковини. Допустимий діапазон концентрації клейковини – від 18 до 28%. Чим вище цей показник (в межах допустимого), тим вище клас зерна.

Вищенаведені параметри визначають клас продовольчої пшениці. Що стосується фуражних (кормових) партій, то до них вимог менше. Досить щоб вологість не перевищувала 14%, а концентрація засмічених домішок – 5% (у випадку із сажковим зерном – 10%).

Як забезпечити захист зерна після збору врожаю

Вирощування пшениці вимагає великої кількості сил та ресурсів, однак після збору врожаю догляд за зерном не припиняється. Необхідно підготувати його до подальшої переробки або тривалого зберігання. Для цього проводиться цикл післязбиральної обробки, який складається з таких етапів:

1. Очищення. Проводиться в два, іноді в три кроки. Мета – очистити врожай від домішок та солом’яних решток.
2. Сушка. Зниження рівня вологості у середньому до 14% (залежить від культури та подальшого застосування).
3. Сортування. Поділ маси на класи та фракції. Кожна група повинна зберігатися окремо.

Після закінчення післязбиральної обробки необхідно позбавити пшеницю від шкідників, у тому числі прихованих. Найбезпечнішим та економним способом є небулізація – розпорошення інсектициду під час завантаження або вивантаження зерна із сховища. Цей метод дозволяє усунути довгоносиків, моль, кліщів та інших шкідників усього за 72 години. При цьому захист від повторного зараження діє аж до 12 місяців (залежить від дозування).

Про те, як правильно зберігати пшеницю після обробки, можна дізнатися зі статті «Які правила зберігання зерна: поради експертів»

Висновки

Вирощування пшениці вимагає контролю за кожною фазою дозрівання, від сходів до повної стиглості. На всіх етапах культура потребує догляду, який може полягати у підгодівлі, усуненні хвороб та шкідників, а також проведенні агротехнічних заходів. Після збору врожаю зерно повинно пройти підготовку на току та обробіток методом небулізації.